Книжкова виставка-ім'я «Поет, який перелив Україну у слово»

 16 травня 2025 року виповняється 130 років від дня народження талановитого українського письменника Тодося Осьмачки (1895–1962), людини великого обдарування, що сягнула вершин геніальності, і водночас надзвичайно складної, трагічної долі, людини, яка жила Україною, шукала її у слові. «Поет із пекла» – так назвав його літературознавець Михайло Слабошпицький. 

Народившись у травні 1895 року на Черкащині у селянській родині, він проявив талант до письма ще в шкільні роки, один з багатодітної родини зумів самотужки здобути вищу освіту. Літературну діяльність почав у 20-х як член групи «Ланка» (згодом «МАРС»). Група об’єднувала літераторів, які відкидали політичне пристосуванство. Серед них  –  Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний, Іван Багряний, Євген Плужник. 

У 1929 році збірка Осьмачки «Клекіт»,  у якій він у формі символічних пророцтв  описав знищення українського села, викликала гнів більшовицького режиму. 

Поет був змушений переховуватися, однак не уникнув арешту. Його порятунком від смерті стала психіатрична лікарня. Хоча до сьогодні тривають суперечки: симулював Осьмачка свою душевну хворобу чи справді був хворим. З лікарні йому вдалося втекти. А далі – роки переховувань, митарств, втеча від страшної дійсності і самого себе. І розуміння – вирвавшись з тюрми, все одно не можеш бути вільним. Бо вся Україна тепер є тюрмою.

 У 1944 він змушений емігрувати – спочатку до Німеччини, а потім до США, Канади, Франції, Югославії. Боячись переслідування комуністичного тоталітарного режиму, надовго ніде не затримується. Його життя – втеча. Проте саме в еміграції нарешті може вільно творити. Тут виходять його прозові твори  «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців».

Твір «План до двору» – це метафорична розповідь про руїну українського села, спустошеного колективізацією і голодом, у якому намагаються вижити українці.  Зрештою, вони остаточно втрачають відчуття різниці між добром і злом, а владу над ними бере інстинкт.

А в «Ротонді душогубців» автор пише про безжалісний механізм репресій та терору. Цей твір – опис пекла, з якого вирвався сам Осьмачка. 

На початку липня 1961 року у Мюнхені, просто посеред вулиці його розбив параліч. Поет доживав віку в психіатричній лікарні в США, куди його на лікування доправили друзі, сподіваючись на одужання. Його земні страждання скінчилися 7 вересня 1962 року. Похований на території українського цвинтаря святого Андрія (Саут-Баунд-Брук) у штаті Нью-Джерсі.

Творчість Тодося Осьмачки, яка відзначається внутрішнім драматизмом, філософською глибиною думки, загостреним психологізмом, розмаїттям художньо-філософських контрастів, стала невід’ємною частиною українського літературного процесу ХХ ст.

Усіх, кому цікава постать людини незвичайних талантів, великого правдолюба, запрошуємо завітати до відділу абонемента ознайомитись із книжковою виставкою-ім’ям «Поет, який перелив Україну у слово», підготовлену до 130-річчя від дня народження Тодося Осьмачки.

Експозиція  діє з 1 по 17 травня 2025 року

Книжкову виставку підготувала Валентина Сагай, бібліотекарка І категорії  відділу абонемента.