вторник, 15 июня 2021 г.

ЩАСЛИВІ ЛЮДИ ЧИТАЮТЬ КНИГИ І П'ЮТЬ КАВУ

 


В рамках реалізації проєкту «Лаунж-програма «Book і Я», який реалізується Полтавським обласним відділенням Української бібліотечної асоціації спільно з Полтавською ОУНБ імені І. П. Котляревського, працівники відділу абонемента у творчій співпраці з  працівниками відділу документів іноземними мовам та Інтернет-центру підготували та провели соціокультурний захід «Щасливі люди читають книги і п'ють каву» у форматі «літературна кав’ярня prostoneba». Відвідувачами літературної кав'ярні стали дорослі і маленькі полтавці. Доки дорослі читали (переглядали) книги та пили каву в імпровізованій кав'ярні, малеча долучалася до майстер-класів, вікторин, ігор.

Сподіваємося, що відвідувачам літературної кав’ярні prostoneba сподобалися наші інтелектуально-розважальні пропозиції.

воскресенье, 13 июня 2021 г.

ДО ДНЯ МОЛОДІ


 В Україні День молоді встановлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указом Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» та Указом № 600/2011 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599" і відзначається щорічно в останню неділю червня, також відомий під назвою «День молоді».

Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.
Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.
В 2021 році День молоді припадає на 27 червня.
З нагоди Дня молоді у віддлілі абонемента відкрилася книжкова виставка "Молодь України: для неї і про неї".
Перший тематичний розділ експозиції має назву "Книги "не для дорослих". В ному зібрані різножанрові художні книги українських та зарубіжних авторів головні героями яких є молоді люди, наші сучасники.
У другому тематичному розділі "Мотивація для модолді" представлені книги з психології, які мотивують молодих українців до подальшого особистісного розвитку, дають поради щодо виходу з психологічних криз, притаманних молодим людям .
У третьому розділі "Молодь, яка прославляє Україну" міститься підбірка статей про молодих українців, що здобули визнання завдяки творчості: музикантів, літераторів, художників. Виставка діє з 14 по 30 червня.

вторник, 8 июня 2021 г.

ДО ЮВІЛЕЮ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА

 

10 червня Василю Шкляру, одному з найвідоміших сучасних українських письменників, виповнюється 70.

З нагоди ювілею письменника у відділі абонемента відкрилася виставка-вітання «Василь Шкляр – батько українського бестселера».

На виставці представлені: біографічна довідка про письменника, його твори,  літературознавчі матеріали. Запрошуємо вас відвідати книжкову виставку.


Наразі на виставці представлені такі твори:



Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у памяті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть.




Українець, вояк Французького іноземного леґіону, отримує завдання вивезти із заблокованої Чечні дочку генерала, на яку полюють російські спецслужби. Ця надзвичайно напружена авантюрно-містична еротична історія гіпнотизує і приголомшує. Однак, попри всі зовнішні принади роману, Василь Шкляр — визнаний майстер сюжету, як завжди, б’є у «больові точки». В «Елементалі» — це насамперед анатомія тероризму, невимірна ціна любови, життя, смерти.
Франція, Чечня, Росія: сучасна авантюрно-містична історія, написана на документальних фактах, добре відомих авторові. 





 Місто Київ, юнак на ім’я Андрій шукає собі помешкання і начебто знаходить доволі привабливий варіант. На вулиці Рогнідинська зовсім незнайомий чоловік пропонує хлопцеві орендувати таку собі квартиру №13. Хлопець заселяється в помешкання і все наче добре, та незнайомець не приходить за квартплатою. Що сталося? Збіг обставин, або ж той випадок коли до мишоловки покладено чималий шматок сиру? Власне, Андрій стає на шлях до пошуку «Ключа» для вирішення цих питань. Або ключів, оскільки в романі їх два. Перший - ключ до загадки дивної квартири, другий - до серця коханої жінки Сани, з котрою Андрій познайомився під час розслідування.

Детективна історія приводить героїв прямісінько в пастку підступних злодіїв. Як вийти з безвихідної ситуації? Читайте в романі «Ключ».



«Кров кажана» перехоплює подих. Це «страшний» епатажний роман, який спровокує чимало «офіційних» претензій до автора. Похмура містика, відверта еротика, божевільна кримінальна історія… Однак то тільки гіпнотична форма, в яку автор «Ключа» та «Елементала», може, як ніхто досі, зодягає глибокий соціальний зміст. Витончений психологізм, філософічність, іронія, інтелектуальна та мовна ґраційність забезпечують романам Василя Шкляра статус яскравого, самобутнього явища в сучасній літературі.




Одвічна історія про кохання та журбу! Історія кохання двох молодих людей — Степана Побережного та Катерини, життя яких сповнене світлої поезії і драматизму. Не було в Степана людини ближчої, ніж кохана. Але чи в її серці палає такий самий вогонь любові?

 






Трагічні події на Донбасі очима бійців полку «Азов». Головний герой, двадцятивосьмирічний юнак, який щиро любить свою країну, прагне нової долі для неї і намагається робити все для цього, навіть ризикуючи власним життям...
Хто і навіщо затягує війну на Донбасі, чому гинуть найкращі, чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами, яким буде майбутнє України? Глибока, сповнена смутку, болю й надії історія розгортання російсько-української війни очима бійця полку «Азов», якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.
До книжки, крім «Чорного Сонця», увійшли твори «Танець під чортову дудку», «Крук – птаха нетутешня», «Останній шанс Захара Скоробагатька», «Високі гори у Ялті», «Цілком таємні історії» – різні за тематикою, настроєм і часом написання. Всі вони – про Україну, якою вона була, якою є і якою буде. 



четверг, 27 мая 2021 г.

Сприяємо досягненню цілей сталого розвитку: Sreet акція "Ти куриш, а світ страждає"

 

31 травня у світі відзначають День без тютюну. Напередодні цього Дня працівники ПОУНБ імені І. П. Котляревськього провели street акцію "Ти палиш, а світ страждає". В рамках заходу відбувся танцювальний флешмоб та діяли локації "Пункт обміну" (цигарки на фрукти), "Антитютюнова вікторина". Полтавці отримали інформаційні листівки з порадами як відмовитися від паління. До інформаційної акції долучилося 250 полтавців.




Акцію ініціювали працівники абонемента. У танцювальному флешмобі взяли участь: Тетяна Жучкова, Тетяна Волошка, Валентина Сагай, Олена Шикоряк, Галина Кузнєцова, Світлана Федорова, Людмила Бабич, Лариса Лисенко.  На локаціях працювали Олена Назаренко та Катерина Власенко. За музичним пультом працювала Ольга Григорюк. ДЯКУЄМО КОЛЕГИ!!!
Пропонуємо переглянути відеозвіт про проведений захід і оцінити операторську роботу  та монтаж нашої колеги Таїсії Вітрик.


воскресенье, 16 мая 2021 г.

БУКТРЕЙЛЕР ДО РОМАНУ СТЕПАНА ПРОЦЮКА "ТРОЯНДА РИТУАЛЬНОГО БОЛЮ"



14 травня в Україні і світі вшановують 150-річчя від дня народження українського письменника Василя Стефаника.

Василь Стефаник народився 14 травня 1871 року у селі Русів (Снятинського району, що на Івано-Франківщині). Його батько – Семен – був війтом, отримав спадок. Мама – Оксана, з дому Дідух. Це була заможна селянська родина, тому син змалку знав, що матиме змогу отримати освіту.

Після гімназійних років, з 1892 року, Василь навчався у Кракові в Ягеллонському університеті на медичному факультеті. Але поступово зрозумів, що це не його фах. Він писав «З тією медициною вийшло діло без пуття». Залишивши медицину молодий Стефаник розпочав літературне і громадське життя.

Більшість творів Василь Стефаник написав з 1897-го до 1901 року. Це був активний період його творчості. Він став відомим письменником. Творчий спадок Стефаника не такий уже й великий. Його твори вміщаються в одному томі, але Стефаникові новели вражають правдивістю та художньою досконалістю і це ставить ім’я письменника поряд з іменами найвидатніших новелістів світу.

Вшановуючи ім’я видатного українця, працівники відділу абонемента створили буктрейлер до роману В. Процюка «Троянда ритуального болю». Ця книга зачаровує магічними переходами від світу внутрішнього до світу реального. Як заначено в анотації до роману «Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника».

Наш буктрейлер обєднує в собі фрагменти майстерного тексту та цікавий і досить несподіваний відеоряд. Запрошуємо вас до подорожі життєвим та духовним світом знаного українського новеліста.


четверг, 13 мая 2021 г.

ГЕНРИК СЕНКЕВИЧ - МАЙСТЕР ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ

 


Польський письменник-романіст Генрик Адам Александер Піус Сенкевич народився 5 травня 1846 року у маєтку Воля Окшейська поблизу Лукова у збіднілій шляхетській родині.

Розпочавши свою кар’єру з журналістики він виріс до видатного автора історичних романів.

Генрик Сенкевич продемонстрував величезний епічний талант: вміння будувати сюжет, створювати яскраві образи персонажів і вражаючі епізоди.

Для багатьох поколінь читачів його історичні романи стали своєрідним посібником з історії Польщі.

З нагоди 175-річного ювілею письменника у відділі абонемента відкрилася книжкова виставка «Майстер історичного роману». На ній представлені літературознавчі дослідження творчого спадку Генрика Сенкевича та історичні романи як польською мовою, так і в українських та російських перекладах.

Зараз, коли після тривалого карантину бібліотека відновила ла обслуговування користувачів, запрошуємо усіх бажаючих поринути у захоплюючий світ історичних романів польського письменника. Книжкова вистава діятиме до кінця травня.

четверг, 15 апреля 2021 г.

ВІДКРИЛАСЯ КНИЖКОВА ВИСТАВКА "ВЕЛИКОДНЯ РАДІСТЬ ЗЕМЛЮ ОБІЙМАЄ"

 

За два тижні християни східного обряду будуть відзначати одне з найвеличніших свят.
Великдень — це день, коли душа очищується і наповнюється радістю і світлом. У цей день наші пращури виконували багато традицій, які допомагали їм очищати душу і робити свято світліше і радісніше. «Христос Воскрес!», — такими радісними словами починаємо ми зустрічати світле свято Великодня або Воскресіння нашого спасителя Христа.
З нагоди цього свята у відділі абонемента відкрилася книжкова виставка "Великодня радість землю обіймає", яка розповідає про історію свята та українські великодні традиції.
Усі бажаючі можуть ознайомитися з представленою експозицією після закінчення карантину.


ДО РОКУ МАТЕМАТИКИ В УКРАЇНІ: ВІДБУЛАСЯ ОНЛАЙН-ВІКТОРИНА "МАТЕМАТИЧНІ ЦІКАВИНКИ"


Президент України Володимир Зеленський оголосив 2020-2021 навчальний рік Роком математичної освіти в Україні.
Метою проведення Року математики в Україні є створення можливостей для рівного доступу українських школярів до сучасної та якісної математичної освіти та формування у них належного рівня математичної компетентності.
14 квітня, у рамках проведення Року математики, працівники відділу абонемента провели онлайн-вікторину  "Математичні цікавинки" для учнів 5-го та 7-го класів Полтавської загальноосвітньої школи 37.
Переможцями цікавого математичного турніру стали Михайло Білоненко (5 клас) та Олеся Бондаренко (7) клас.
Онлайн-вікторини проходили на платформі BigBlueButton. Для тих, хто не мав змоги долучитися до вікторин онлайн, пропонуємо переглянути запис заходу за цим посиланням.https://ws.library.pl.ua/playback/presentation/2.0/playback.html?meetingId=4e25de063dc963f8fa7d74f59318d0a9656b46a1-1618380779247
Захід підготували та провели працівники відділу Лариса Лисенко, Тетяна Жучкова (модератор).

четверг, 1 апреля 2021 г.

У ВІДДІЛІ АБОНЕМЕНТА ВІДКРИЛАСЯ КНИЖКОВА ВИСТАВКА "ДИВОКРАЙ ДИТЯЧИХ КНИГ"


Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане 1967 року рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги (IBBY-International Board on Books for Young People). Дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875).

З нагоди цього свята у відділі абонемента розгорнуто книжкову виставку «Дивокрай дитячих книг» на якій представлені казки, пригодницькі книги та книги які допомагають пізнавати світ і розповідають історії дитинства геніальних людей.




На жаль і цього року свято припало на час карантинних обмежень, що викликані пандемією Covid 19. Тому чекаємо вас після завершення карантину.

Читайте разом з вашими дітьми, пробуджуйте їх творчу фантазію та виявляйте їх таланти. Адже кожна дитина геніальна.

Для тих хто хоче відзначити Міжнародний день дитячої книги пропонуємо електронні адреси дитячих онлайн-бібліотек. Тут Ви знайдете тільки високоякісні електронні тексти для дітей. А також послухаєте дитячі аудіокниги разом зі своєю малечею.

«Читанка» - дитяча онлайн- бібліотека 

Матеріал, розміщений на цьому сайті, належить письменникам, ілюстраторам від видавництва "Веселка".

Дитячий онлайн-журнал "Пізнайко"

На  сайті дитячого онлайн-журналу "Пізнайко" є аудіочитання, казки, літературні ігри, завдання, конкурси та ще дуже багато цікавого!

«Слухай» - онлайн-бібліотека аудіо книг та посилання саме на дитячі казки.

Дитині, яка ще не навчилась читати, книги можна слухати!

 

понедельник, 15 марта 2021 г.

У ВІДДІЛІ АБОНЕМЕНТА ВІДКРИЛАСЯ КНИЖКОВА ВИСТАВКА «РАСИ БЕЗ РАСИЗМУ»

 


21 березня в усьому світі відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1966 року як застереження людству від трагічних наслідків ненависті на расовому ґрунті та нагадування про обов’язок протидіяти расовій дискримінації.

Це досить болюча тема для сучасного суспільства в якому взаємодіють нащадки різних рас.

Історично найбільший прояв так званого «білого» расизму пов’язують з початком Великих географічних відкриттів. Расизм як політична теорія виник під час європейських колоніальних експансій XVIXVII століть задля «теоретичного» обґрунтування.

Расизм має багато проявів: расова дискримінація,  яка виправдовувала існування рабства та Голокосту; інституційний та економічний расизм тощо.

 Незважаючи на те, що витоки расизму сягають далекого минулого, це явище не зникає з нашого життя, про ще свідчать антирасистські протести в США, нещодавнє інтерв’ю  герцогів Кембриджських тощо.

Все це і обумовлює актуальність теми книжкової експозиції.

На виставці представлені документи, що розповідають про ідеологів расизму, матеріали покликані формувати міжетнічну толерантність, художня література в якій розкривається тема расизму.











Виставка діє з 15-31 березня.

 

 

 

вторник, 2 марта 2021 г.

ВІДБУЛАСЯ ІНФОРМАЦІЙНА ГОДИНА "ЗАВЖДИ СУЧАСНА ЛЕСЯ УКРАЇНКА"

1 березня 2021 року відбулася  Інформаційна година «Завжди сучасна Леся Українка».

25 лютого виповнилося 150 років від Дня народження Лесі Українки. Ювілейний рік триває і це дає можливість зруйнувати вкорінені стереотипи та продемонструвати нові грані життя великої поетеси. Грані, які є близькими сучасним українцям.

В рамках вшанування пам’яті Лесі Українки працівники відділу абонемента підготували та провели інформаційну годину «Завжди сучасна Леся Українка».

Присутні на заході студенти Полтавського державного медичного університету (колишня назва УМСА) переглянули відео, «Лесине слово лунає й сьогодні» яке створене працівниками абонемента з нагоди 150-річного ювілею. Учасники інформаційної години мали змогу переглянути виставку творів поетеси, серед яких були досить рідкісні видання 1920-1940 років.



Бібліотека вдячна Танянській Світлані Михайлівні, кандидату медичних наук, доценту за співпрацю.

 

понедельник, 1 марта 2021 г.

ВІДКРИЛАСЯ КНИЖКОВА ВИСТАВКА «ЗАВЖДИ СУЧАСНИЙ Т. Г. ШЕВЧЕНКО»

 

У березні 2021 року минає 207 річниця від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Тому початок весни для шанувальників літературної спадщини Кобзаря – це можливість ще раз, по-новому, перечитати та осмислити його твори, зрозуміти сучасне й себе в ньому.

Вшановуючи пам'ять великого сина українського народу, працівники відділу абонемента підготували книжкову виставку «Завжди сучасний Т. Г.  Шевченко».

Доторкніться до великого слова Кобзаря вже сьогодні.

Книжкова виставка діє з 1 по 15 березня.

четверг, 25 февраля 2021 г.

"БОЯРИНЯ" ЛЕСІ УКРАЇНКИ (МАТЕРІАЛИ НАДАНІ ПОЛТАВСЬКИМ ОФІСОМ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ВІДДІЛУ УІНП)

Віра Мелешко, завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка, кандидат філологічних наук (для Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті)

«Та й осоружна ж ся мені Москва!»

Україна – Московія: протиставлення двох світів

у забороненій в СССР драмі «Бояриня» Лесі Українки

 


Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – поетка, прозаїкиня, драматургиня, перекладачка, публіцистка, літературознавка, активна громадська діячка кінця ХІХ – першого десятиліття ХХ століття. 150-річчя від дня її народження з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Указом Президента відзначається на державному рівні. Єдина п’єса з історії російсько-українських стосунків
 «Бояриня» була написана Лесею під час лікування в Єгипті у 1910 році, а опублікована вже після смерті авторки у 1914-му.А  вперше театральну постановку «Боярині» зробив театр Миколи Садовського у тодішній тимчасовій столиці Української Народної Республіки (УНР)  - Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. Прем’єру  1919 року відвідали більшість членів Директорії УНР та очільників   тодішньої України на чолі із Симоном Петлюрою.

 

Аристократка й лицареса


Її національну свідомість  визначила передовсім родина: мати Олена Пчілка (Ольга Косач), відома письменниця, перекладачка, фольклористка, діячка старогромадівського руху; батько Петра Косача,
активний член київської Старої Громади; дядько Михайло Драгоманов, науковець, публіцист, педагог, визначний український громадсько-політичний і культурний діяч. На думку Івана Дзюби, «Лесі Українці не довелося, як багатьом українським поетам і до, і після неї, манівцями йти до України, самотужки відкриваючи її для себе. Родина й інтелігентне патріотичне оточення дали їй не лише знання про Україну, а й усвідомлення своїх обов’язків щодо неї. А особливості емоційної вдачі майбутньої поетки зумовили поєднання і взаємопосилення розуміння України і почування України. Для неї ніколи не стояло питання: жити для України чи якось інакше? Стояло тільки питання: що і як робити для України?».

Леся Українка – людина чину; її дією для України й заради України було письменство. Для Оксани Забужко Леся – аристократка й лицареса; а ще, каже сучасна публіцистка, «… видатнішої жінки в європейській жіночій літературі ХХ століття не було. Революційнішої, ніж авторка «Кассандри» і «Камінного господаря», не було».

Справді, письменниця-ювілярка власне своєю драматургією утвердила себе в культурно-мистецькому просторі не просто тривко, а навіки. З-поміж значного числа різножанрових драматичних творів виокремлюється «Бояриня» (1910 рік; написана в єгипетському місці Гелуан (Хельван)), словесне полотно, яке так довго йшло до читача, критика, глядача.

Леся Українка «свідомо розділяє культуру російсько-московську і нашу європейсько-українську»


Ці слова належать  історику А. Семенюку. Справді, «Бояриня»  засвідчує історичну свідомість та дослідницьку зрілість письменниці, які безпосередньо представлені в у багатьох наукових і публіцистичних працях. Наприклад, у брошурі «Яке наше життя під московськими царями». Авторка прагла з’ясувати причини втрати української державності, засуджувала прояви національної пасивності, зради, натомість рішуче боролася за національну та культурну самостійність України.

«Бояриню» вперше надрукували лише по смерті авторки, у 1914 році, в часописі «Рідний край» (№ 1-6), який тоді видавала Олена Пчілка. Удруге твір, уже окремою книгою, побачив світ у 1918 році в Єкатеринославі (нині м. Дніпро). У 1923 році «Книгоспілка» (Київ) розпочала «повне» видання творів Лесі Українки. У 4-ому томі (усього – 7) поміж драматичних творів вміщено «Бояриню». У 1927 році таж «Книгоспілка» готувала видання 12-томного зібрання творів письменниці. У 8 томі надруковано драму та рецензію на неї неокласика М. Драй-Хмари. Це востаннє, коли «Бояриню» згадували поміж літературної спадщини поетеси. Після цього – 60 років мовчання: драматична поема «Бояриня» не афішована, не друкована, не аналізована.

У 1989 році харківський журнал «Прапор» (нині «Березіль») видрукував за рукописом, який зберігається в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України, драматичну поему «Бояриня». Микола Жулинський у статті, уміщеній у цьому ж числі, зазначає, що Леся Українка «на складній історичній ситуації зуміла створити психологічно переконливу, правдиву драматичну колізію, яка заслуговує на нашу читацьку увагу, на детальніше, всебічне вивчення і на сценічне втілення».

Літературознавці стверджують: поема акумулювала велику аналітичну працю мисткині над козацькими літописами, зокрема Самійла Величка, історичними монографіями М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, Олександри Єфименко та «сконцентрувала в собі основні національно-визвольні ідеї письменниці» (Юлія Багаліка).

Ідейно-тематичне ядро твору Лесі Українки – «неволя України під Москвою» (Ю. Ковалів). Авторка звертається до доби Руїни, цього трагічного етапу української історії від 60-х років ХVІІ до початку ХVІІІ ст., точніше до показу людини доби національної катастрофи. Один із найавторитетніших дослідників поеми «Бояриня» М. Драй-Хмара зауважував: Лесі Українці добре була відома психологія людей, що жили після розгрому, «на руїнах».

«І просвітку нікому не дають
московські посіпаки!» :
Леся Українка про контраст двох світів

Більшість драм геніальної письменниці («В катакомбах», «Кассандра», «Лісова пісня» тощо) побудовані на протиставленні двох світів. У випадку «Боярині» можна спостерегти контрастність українського та московського. Перший (український) світ – виразний, світлий, розкутий. Другий (московський) – тьмяний, сірий, рабський і деспотичний.

Так само події протікають у двох точках: Україні та Московії. У першій дії Олекса Перебійний запросив у гості сина загиблого побратима, московського боярина Степана. Той закохується в Оксану, доньку Олекси, й невдовзі одружується з нею. Та для авторки важливим є не зовнішня дія, а ідеологічна, яку авторка розкриває, наприклад, через полеміку між Степаном, Олексою та братом Оксани Іваном:

«С т е п а н

На раді Переяславській мій батько,

подавши слово за Москву, додержав

те слово вірне.

І в а н

Мав кому держати!

Лихий їх спокусив давати слово!

П е р е б і й н и й

Тоді ще сину надвоє гадалось,

ніхто не знав, як справа обернеться…

а потім… присягу не кожен зрадить…

І в а н (іронічно)

Та певне! Краще зрадити Вкраїну.

С т е п а н (спалахнув, але стримався)

Не зраджував України мій батько!

Він їй служив з-під царської руки

не гірш, ніж вороги його служили

З-під польської корони.

І в а н

Та, звичайне,Однаково, чиї лизати п’яти,

Чи лядські, чи московські!..».

Боярин Степан виправдовується: «тут люди мстиві, перед ними треба гнути спини, інакше московські воєводи зігнуть в Україні у три погибелі родину нашу».Чи полегшує таке приниження українців у Москві життя земляків на батьківщині? Гість з України розповідає:
«Та там такі напасті, що крий Боже!
І просвітку нікому не дають
московські посіпаки! Все нам в очі
тією присягою тичуть…»
На заувагу Степана, що «присяга таки велика річ», гість запитує як звинувач:
«Чому ж вони сами забули Бога?».

Сутність Степана та подібних до нього дуже влучно визначив Михайло Драй-Хмара: вони «виконували ролю зрадників української національної справи». Антиподом Степанові у драматичній поемі є Іван, який помічає несумісність України та Московії,. Той же Драй-Хмара вважає: Іван – це та частина українців, яка «рвалася до боротьби, за суверенітет української державності» і яку майстерно відтворила Леся Українка. Степан – Іван, Степан – Оксана – своєрідне авторське протиставлення, яке дозволяє читачеві дійти висновку: Степан – той, хто втратив свою ідентичність, понадившись «на соболі московські…».

У «Боярині» також помічаємо, що контрастність  «звичаїв, життєвих принципів та устремлінь рідного головній героїні поеми середовища та Московщини, куди волею обставин потрапляє Оксана» (В. Калашник), подано на широкому побутовому тлі. Впадає в око відтворення жіночого мисткинею вбрання українки й московитки. Авторка згадує елементи нашого національного вбрання: кораблик, шнурівка, кунтуш, сукня, намітка, намисто тощо. Оксані не подобається одяг, що його мусить носити в Москві як бояриня: «Та ще дівочий / той шарахван неначе б форемніший, / а що жіночий, то такий бахматий, / та довгий-довгий, мов попівська ряса! / Аж сумно, як се я його надіну? / Ото й на голову такий підситок / надіти треба? Зап’ясти обличчя?».

Найважче Оксані-українці сприймати обмеження її свободи тут, у Московії. «Та йУдома вона «перша братчиця в дівочім братстві», «у першій парі корогву» носила; втручається в розмову чоловіків («Я тільки правду мовлю…»), виходить на побачення до милого. У чужому краї – повсюдно заборони. Так, при появі Степана з боярами мати-секруха забирає Оксану з хати, попереджаючи: нема «тут звичаю з чоловіками / жіноцтву пробувати при бесіді». Дивним для українки є те, що закоханим не дозволено бачитися до одруження. Оксана згадує своє стосунки з Степаном після заручин: «Я ж, було, щовечір / виходжу до нього на розмову».

Оксана протестує проти нищення її та чоловіка Степана як особистостей: «А що ж? Хіба я тут не як татарка сиджу в неволі? / Ти хіба не ходиш під ноги слатися своєму пану, мов хану? / Скрізь палі, кунчуки… хлопів продають…Та й осоружна ж ся мені Москва.».


Два менталітети, дві культури, два світи правил та традицій протиставлені в Лесиній «Боярині». Воля, рівноправність жінки і чоловіка, повага до людини, національно-визвольна боротьба – це Україна. Холопство, глумління над особистістю, побутовий деспотизм – це Московія. Так побачила їх геніальна поетка, яка «Бояринею» виступила проти приниження людської та національної гідності Московською державою.