пятница, 16 октября 2020 г.

ВІДКРИЙТЕ СЕКРЕТИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

 

«Єдина краса, яку я знаю - це здоров’я»

Генріх Гейне

 

Життя – це багатство, яке дається кожному з нас. І звичайно хочеться, щоб воно було щасливим. А це можливо лише за умови міцного здоровя. Недаремно в народі кажуть, що здоровя за гроші не купиш, за нього треба активно боротися.

Фахівці стверджують, що резерви людського організму використовуються людьми слабко, і тривалість життя вже сьогодні може бути істотно збільшена. Цифри називають різні: 120, 150, 400 і більше років, аж до необмеженого довголіття. Напевно, багато хто чув про Поля Брега. Він був ентузіастом і пропагандистом здорового способу життя. Брег трагічно загинув, катаючись на дошці по океанічних хвилях, у віці 95 років. Аж до смерті він був абсолютно здоровий.

За даними ВООЗ, здоров'я людини на 50-55% визначається умовами і способом життя, на 25% екологічними умовами, на 15-20% обумовлене генетичними факторами і лише на 10-15% діяльністю системи охорони здоров'я. Традиції ведення здорового способу життя існують з сивої давнини. Перші концепції здорового способу життя: «пізнай самого себе», «піклуйся про самого себе» відомі ще з часів Стародавнього Світу.

Як вважають фахівці, тривалість життя на 75% залежить від зовнішніх факторів, наприклад, харчування і способу життя. І тільки на 25% – від генетики. Ми те, що ми їмо. У раціоні довгожителів обов’язково повинні бути свіжі фрукти і овочі, а також морепродукти. А тому харчуванню варто приділити особливу увагу!

Також одним з важливих факторів є оптимізм і соціальна реалізація. Переважна більшість довгожителів мають багато друзів, часто спілкуються з різними людьми, захоплюються творчістю і дивляться на життя з оптимізмом. Крім того, довгожителям не властиво переживати про вік – вони відчувають себе молодше, ніж говорять цифри в паспорті, і ведуть активний спосіб життя.

Не менш важливий для довгожителя хороший сон. Проблеми зі сном часто є наслідком якихось порушень або захворювань, а також істотно знижують якість життя. Тому тим, хто планує відзначити столітній ювілей, потрібно приділяти сну достатньо часу.

Звичайно, не можна не сказати про важливість фізичної активності. Для довгожителя важливо зберігати тонус м’язів. Фахівці радять фізичні навантаження всім без винятку – навіть піші прогулянки або легка зарядка принесуть хороший результат.

Про здоров’я і здоровий спосіб життя спосіб життя згадували багато письменників минулого і сьогодення. Наприклад:

-       Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя». (Демокріт Абдерский);

-       «Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя». (Гіппократ);

-       «Здоровий дух в здоровому тілі — ось короткий, але повний опис щасливого стану в цьому світі». (Джон Локк);

-       «Перша і найкраща перемога людини – підкорити самого себе» (Платон).

Шановні користувачі нашої бібліотеки запрошуємо Вас переглянути книжкову виставку-пораду «Секрети довголіття в способі життя», яка буде діяти з 17 по 31 жовтня у відділі абонемента. Саме тут Ви зможете не тільки ознайомитися з різноманітною літературою з цієї темі, а й взяти книги додому для більш детального ознайомлення та впровадження оздоровчих практик в повсякденне життя !!!


четверг, 8 октября 2020 г.

БОЙОВІ ТРАДИЦІЇ ПРЕДКІВ: ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

 

14 жовтня Україна на державному рівні вшановує своїх захисників. У цей день українці згадують воїнів, які в різні часи обороняли й обороняють нашу незалежність і територіальну цілісність, усіх захисників України незалежно від службового становища та статі. Щорічне державне свято встановлено Указом Президента України “Про День захисника України” від 14 жовтня 2014 року № 806 на відзначення мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу. Це свято нероздільно пов’язане з розвитком війська від часів Русі. Найкращі традиції захисників минулого успадкували бійці сучасних Збройних сил України, які сьогодні відстоюють суверенітет України у війні з російським агресором.

Історія свята має давню традицію

14 жовтня в Україні на державному рівні відзначається День захисника України, який нероздільно пов’язаний із розвитком українського війська та його військових традицій.

У День захисника України ми вшановуємо сучасних захисників України та героїв різних епох нашої історії. Це день, коли необхідно згадати загиблих вояків і подякувати всім громадянам, які присвятили життя захисту Української держави.

14 жовтня церкви східного обряду відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – прославляння заступництва Божої Матері над християнами.

У часи Русі військове мистецтво набуло значного рівня. Наші предки залишили про себе пам'ять як про хоробрих воїнів. Ушанування Пресвятої Богородиці як захисниці від ворогів має глибоке коріння і в Україні. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах на вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. Князь Володимир Мономах писав, що перемогам завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії.

Традиція вшанування покровительки війська зберігалася в українському козацтві. Свято Покрови було одним з найголовніших для козаків. Тоді ж виник новий тип ікони – “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображувалися українські ієрархи, гетьмани та козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких обирали нового гетьмана або старшин. За козацької доби військо було не лише армією, але й стало основою української держави.

Значного поширення культ Покрови набув і в Українській козацькій державі – Гетьманщині. У час правління гетьмана Івана Мазепи найактивніше розвивалося будівництво церков та іконописання, пов’язане із Покровою. Завдяки шанобливому ставленню козацтва до Покрови в народі це свято асоціюється з військовою честю, звитягою, мужністю, захистом рідної землі.

У добу Української революції 1917–1921 років  відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР. Тодішнє політично-військове керівництво спиралося на військово-козацькі звичаї попередніх часів.

Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування, названі на честь видатних козацьких командирів – Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький “відбиток” є й у таких назвах: Січові Стрільці, Запорізька група, Сердюцька дивізія, Запорізька Січ, гайдамацькі полки та вільне козацтво.

Козацькі військові традиції в добу Української революції прослідковуються також у військовій символіці (стяги, відзнаки), назвах військової техніки (панцерні потяги “Хортиця”, “Запорожець”, “Полуботок” та інші), назвах кораблів (крейсер “Гетьман Іван Мазепа”, канонерський човен “Запорожець”). Окремо слід згадати військову термінологію, якою послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів: козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу. Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-“мазепинка”, чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.

Історичним спадкоємцем козацької державності – Гетьманщини XVII–XVIII століть став Гетьманат 1918 року. Тоді Українську Державу очолив Павло Скоропадський – “Його Ясновельможність Пан Гетьман”. Вже сама назва посади мала натяк на титулатуру козацької держави. Зв’язок із попереднім етапом державності підкреслювали форми документів, які видавав гетьман – грамоти, закони, універсали. В часи Гетьманату була зроблена спроба відродити козацький стан.

У Другій світовій війні українці воювали в лавах Червоної, Української повстанської та в різних арміях Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Боролися за мету – відновлення української державності.

УПА також наслідувала козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року. У постанові Української Головної Визвольної Ради йдеться: “У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”

Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів 1920–1930-х років. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні органи СРСР репресували понад півмільйона осіб.

Сьогодні наше військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима більше 5 років досвіду боїв російсько-української війни. За цей час ми провели низку важливих реформ Збройних Сил, армія професіоналізувалася і стала однією з найважливіших інституцій країни. Нині модернізація війська продовжується. Окрім системи управління та матеріально-технічного забезпечення, зазнала змін ідеологічна підготовка особового складу в умовах протидії збройній та інформаційній агресії Російської Федерації. Відновлення питомо українських мілітарних традицій та посилення ідеологічної складової патріотичного виховання особового складу сформувало у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист України.

У боях із підрозділами російської регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове українське військо, що відіграє значну роль в українському суспільстві.

 

Тяглість поколінь у традиціях сучасної української армії

 

Сьогодні Україна очищається від російського та радянського ідеологічного впливу, починає формувати пантеон власних героїв. Сторіччя Української революції 1917–1921 років повернуло в суспільну свідомість мужній чин борців за незалежну Україну. В Україні почали з’являтися вулиці, меморіальні дошки, пам’ятники, присвячені цим подіям.

Загалом у Збройних силах України змінилося ставлення до героїв Української революції 1917–1921 років. З’явилися почесні назви частин, пов’язані з особами та подіями Української революції. У затвердженій в 2017 році новій уніформі і знаках розрізнення Збройних сил України використали окремі елементи однострою періоду 1917–1921 років. Найпомітніший –  нарукавний тризуб. Нову форму почесної варти розробили за взірцем одностроїв Сердюцької дивізії часів гетьмана Скоропадського.

“Мазепинка” – головний убір із переднім клиноподібним розрізом, частина українського військового вбрання. Вона стилізовано наслідує вигляд козацьких головних уборів другої половини XVII століття, коли гетьманував Іван Мазепа. Саме так їх зображували на тогочасних портретах. “Мазепинки” почали носити Українські січові стрільці під час Першої світової війни. Згодом цей головний убір набув поширення в інших українських формаціях – Галицькій Армії, Карпатській Січі та УПА. Від 2017 року “мазепинка” є офіційним головним убором Збройних сил України.

Нарукавний тризуб – нарукавні знаки розрізнення, що носили на одностроях вояки Армії УНР і сам Головний отаман Симон Петлюра. “Тризуб матерчатий, фарби по родах зброї, форми по малюнку”, – йшлося в наказі 30 липня 1919 року. Простий, без деталізації, тризуб  легко було виготовити в умовах безперервних бойових дій та невеликого і нестабільного тилу Армії УНР. Продовжуючи петлюрівські традиції, сучасні захисники України носять тризуби на рукавах одностроїв.

“Слава Україні! – Героям слава!” – гасло Української повстанської армії. Нині воно є офіційним вітанням у Збройних силах України. “Слава Україні!” почали вітатися вояки кінного дивізіону 1-го Запорізького полку Армії УНР. На це відповідали: “Козакам слава!”. Звертання “Слава Україні! – Героям слава!” затвердив навесні 1941-го року ІІ Великий збір ОУН під проводом Степана Бандери. 4 жовтня 2018 року Верховна Рада затвердила вітання “Слава Україні! – Героям слава!” як офіційне в Збройних силах та у Національній поліції.

Українська армія береже бойові традиції предків та імена героїв, від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців та уславлених підрозділів минулого:

24-та окрема механізована бригада (ОМБр) імені Короля Данила,

72-га ОМБр імені Чорних запорожців,

93-тя ОМБр “Холодний Яр”,

30-та ОМБр імені князя Костянтина Острозького,

55-та окрема артилерійська бригада (ОАБр) “Запорізька Січ”,

26-та ОАБр імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича,

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського,

7-ма бригада тактичної авіації (БрТА) імені Петра Франка,

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут,

16-та окрема танкова Криворізька бригада Сухопутних військ імені Костянтина Пестушка,

28-ма окрема механізована бригада Сухопутних військ імені Лицарів Зимового походу,

36-та окрема бригада морської піхоти Військово-Морських сил імені контр-адмірала Михайла Білинського,

406-та окрема артилерійська бригада Військово-Морських сил імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова,

53-тя окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ імені князя Володимира Мономаха,

54-та окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ імені гетьмана Івана Мазепи,

59-та окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка,

201-а зенітно-ракетна бригада імені гетьмана Пилипа Орлика,

73-й морський центр спеціальних операцій ВМС ЗСУ імені кошового отамана Антіна Головатого,

40-а окрема артилерійська бригада оперативного командування “Південь” Сухопутних військ ЗСУ імені Великого князя Вітовта,

35-а окрема бригада морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських сил ЗСУ імені контрадмірала Михайла Остроградського,

військова частина А1788 Сил спеціальних операцій ЗСУ імені князя Ізяслава Мстиславича;

23-тя окрема бригада охорони громадського порядку Нацгвардії “Хортиця”,

25-й окремий мотопіхотний батальйон “Київська Русь”.

 

Виставковий проєкт “Проти Голіафа”

Український інститут національної пам’яті до Дня захисника України цього року поширив усіма областями виставковий проєкт “Проти Голіафа”. Він про жінок і чоловіків українського визвольного руху, які кинули виклик двом тоталітарним режимам. Це – Степан Бандера, який не зламався в нацистському концтаборі і не відкликав Акт відновлення Української Держави; Роман Шухевич, який майже 7 років очолював УПА в найбільших її зіткненнях з радянським режимом; Василь Галаса – автор ідеї «Великого рейду» в Західну Європу, щоб пробити залізну інформаційну завісу; Василь Кук, який розбудовував ОУН у східній Україні та зберіг кадри підпілля після загибелі Шухевича. Залишені ним на допитах свідчення зафіксували справжню історію УПА, однак генерал не розповів ворогу ні про кого, хто ще залишався у підпіллі; Євген Грицяк – один із лідерів Норильського повстання, яке пришвидшило кінець ГУЛАГу; Катерина Зарицька, організаторка Українського Червоного Хреста; Ірина Тимочко-Камінська – надрайонна провідниця, бойова командирка, котра ще зі шкільної лави пішла в армію і особисто брала участь у боях; Ілля Оберишин, який 40 років провів у підпіллі, вийшовши тільки після Референдуму за незалежність 3 грудня 1991 року.

«Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна», – такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проєкту «Проти Голіафа».

 

За матеріалами офіційного сайту УІНП https://bit.ly/2SyQtBD

 


РАДИМО ПРОЧИТАТИ: РОЗПОВІДІ ПРО ЦІКАВІ КНИГИ ВІД ТЕТЯНИ ЖУЧКОВОЇ


 

среда, 7 октября 2020 г.

ПОЛТАВСЬКІ ДЕТЕКТИВИ: КНИГИ ОЛЕКСИ ДОНІЧА "ЕЛІКСИР БАГРЯНОГО КОЛЬОРУ" ТА АНДРІЯ КОКОТЮХИ "ВИГНАНЕЦЬ І НАВЧЕНА ВІДЬМА" : ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛАМБУР

 

КАЛАМБУР або ГРА СЛІВ — поєднання слів на основі їх багатозначності або співзвучності. У літературі постмодерністської доби каламбур стає одним із його визначальних художніх засобів, позаяк містить у собі настанову на незвичне, іронічне поєднання слів та, як наслідок, викриття нового змісту, зазвичай парадоксального характеру.

Походження цього слова пов'язують з іменем вестфальського барона Каленберга, який прославився при дворі короля Людовика ХІ постійними двозначними дотепами. Проте творення його жартів пов'язане було не з гострослів'ям, а з незнанням французької вимови. 

Барон просто перекручував слова, тому сміялися не з його жартів, а з безграмотного мовлення. Покаранням баронові стало нівечення його прізвища сучасниками, які, замість Каленберг, почали казати Каламбур. Так і виникло слово каламбур, яким ми послуговуємось нині. Пізніше при дворі Людовика XV майстром каламбурів визнали комедіографа Жоржа де Бьєвра.

Пропонований нами літературний каламбур не містить іронії, він скоріше є інформаційним. Але як і всі каламбури він ґрунтується на співзвучності тем: таємничі та моторошні детективні історії які трапилися в нашому місті у кінці XIX на початку XX століття.

 Приємного перегляду.



среда, 30 сентября 2020 г.

РАЗ ДОБРОМ ЗІГРІТЕ СЕРЦЕ ВІК НЕ ПРОХОЛОНЕ

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1-го жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН. А в Україні це також і День ветерана.

Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині понад 640 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб. В Україні кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди, які потребують турботи, уваги та підтримки не лише в цей день.

Дбаючи про цікаве дозвілля літніх людей, працівники відділу абонемента ПОУНБ імені І. П. Котляревського багато років поспіль спілкуються з мешканцями Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці.

Але цього року через обмеження, що спричинені пандемією Covid 19 ми пропонуємо усім людям поважного віку доучитися до онлайн вечора. Сподіваємося, що діти та онуки допоможуть своїм рідним, які досягли «золотого віку» в користуванні гаджетами.

 

Відкривають наш вечір-онлайн  пісні у виконанні хору "Берегиня" територіального центру соціального обслуговування Київського роайону міста Полтава. Цей колектив добре відомий багатьом полтавцям.

  

В. МІЩЕНКО "ПРИ КАМЕНІ, ПРИ БІЛОМУ КРИНИЧЕНЬКА СТОЯЛА"

 

  
 
А.  ЖДАНОВ "СИВІЄМ, СИВІЄМ"
 

 
Т. ЯКУШЕНКО, А. ЗАПІШНЯ "ЛІТА МИНАЮТЬ"

Поезія Ліни Костнко - прониклива, чуттєва, філософська. Серед прихильників  її творчості люди різного віку, але тільки ті, хто досягнув "золотого віку" знають, що життяі іде івсе без коректур...

ЛІНА КОСТЕНКО "ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР ". ЧИТАЄ ІННА ПРИХОДЬКО.


 60-ті роки 20 століття подарували нам чудові пісні, які знають та співають вже кілька поколінь українців пропонуємо вам послухати їх зараз.

 "ЧОРНОБРИВЦІ" - Українська пісня, яка й досі залишається популярною. Музику до “Чорнобривців” склав Володимир Верменич, автором слів став поет Микола Сингаївський. Вперше цю пісню виконали в 1960 році, і відтоді вона звучить з вуст різних артистів. Ми пропонуємо послухати "Чорнобривці " у виконанні В. Козловського


 

"ЧЕРЕМШИНА" - взірець української лірики. Цю пісню-романс про закохану у вівчаря дівчину склали Василь Михайлюк (музика) та Микола Юрійчук (слова). Послухайте “Черемшину” у виконанні Квітки Цісик.


 

"ЯСЕНИ"  - пісня, слова якої написав поет Михайло Ткач, а музику склав композитор Олександр Білаш. Вона завжди нагадує нам про босоноге дитинство. Виконує пісню народний артист України Василь Зінкевич.



А зараз ми повертаємося до далекі 30-ті року 20 століття, коли була написана українська пісня - танго "ГУЦУЛКА КСЕНЯ", що стала однією з найвідоміших українських пісень у 20 столітті у світі. Виконує Оксана Муха.



Пропонуємо послухати ще одну пісню, яка давно увійшла до золотого фонду української естради - "СНІГ НА ЗЕЛЕНОМУ ЛИСТІ". Музика Олександра Білаша, вірші Михайла Ткача, виконує Віктор Женченко.




ЗІ СВЯТОМ ВАС НАШІ НАЙДОРОЖЧІ ЛЮДИ "ЗОЛОТОГО ВІКУ"! СПОДІВАЄМОСЯ НА НОВІ ЗУСТРІЧІ ВЖЕ, АЛЕ ВЖЕ В РЕАЛЬНОМУ ВИМІРІ.

З ПОВАГОЮ - ПРАЦІВНИКИ  ВІДДІЛУ АБОНЕМЕНТА ПОУНБ ІМЕНІ  І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО!

ВІДВІДАЙТЕ ВІДКРИТИЙ ПЕРЕГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ "КОЗАЦЬКА СЛАВА В СЕРЦЯХ У НАС"

 

У відділі абонемента відкрився книжковий перегляд літератури « Козацька слава в серцях у нас» .

В історії нашої держави є багато подій і дат, які засвідчують мужність, героїзм, відданість та любов українського народу до рідної землі. 14 жовтня – одна з таких дат. Вона поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, а віднедавна й День захисника України. Всі ці свята пов’язані з історією розвитку української державності.

14 жовтня вже багато років ми відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови, яке для усіх православних є одним з найбільших релігійних свят осені. Українцям здавна була притаманна особлива любов, шанування і благоговіння перед святою Богородицею. Адже своїми молитвами вона покриває нас від зла і завжди готова розпростерти свій покров над кожним з нас. Їй відомі всі наші потреби й турботи, радощі і печалі. Саме з її покровом і заступництвом всі ми пов’язуємо усі свої надії.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків. Відомий дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі». Для запорозьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика – від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Саме на свято Покрови козаки проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Зважаючи на це у 1999 році 14 жовтня проголошено Днем Українського козацтва.

Сучасні захисники України продовжують славні козацькі традиції. Завдяки їм ми маємо мирне небо над головою. Саме тому День захисника України ми відзначаємо 14 жовтня, як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз. Попри зміну часів і політичних систем, День захисника України асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.

Документи, що представлені на відкритому перегляді розкривають сутність усіх трьох свят, що відзначаються 14 жовтня. Зацікавлений читач знайде тут художню літературу та історичні дослідження. Перегляд діє з 1 по 18 жовтня.




 

БІБЛІОДИЛІЖАНС "БІБЛІОТЕКА: БЕЗКІНЕЧНА МАНДРІВКА В ЧАСІ"

 

До Всеукраїнського дня бібліотек працівники відділу абонемента провели Бібліодиліжанс «Бібліотека: безкінечна мандрівка в часі».

В цей святковий день бібліодиліжансом подорожували учні 8-го класу Полтавської гімназії № 17 та вчитель Ірина Сергіївна Карпіченко. Бібліодиліжанс рухався за маршрутом: бібліотеки давнього світу – бібліотеки античного світу – бібліотеки середньовічної Європи – бібліотеки України. Після кожної станції подорожуючі бібліодиліжансом купували квиток до наступної станції, розплачуючись за нього знаннями, які здобули перебуваючи на попередній зупинці.

Також учасники бібліодиліжансу дізналися про бібліотеки з префіксом «най»: найгарніші, найнезвичніші, найвеличніші.



Дякуємо дирекції Полтавської гімназії № 17 та Ірині Сергіївні Карпіченко за співпрацю.

вторник, 29 сентября 2020 г.

В ПОУНБ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО ТРИВАЄ 17-Й МАНДРІВНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ DOCUDAYS UA


В ПОУНБ імені І. П. Котляревського триває 17-й Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно по права людини Docudays UA.

28 вересня відбувся показ фільму «Не хвилюйтеся, Двері відчиняться!» (режисер Оксана Карпович, Україна).

Творці стрічки запросили глядачів проїхатися в пошарпаному вагоні звичайної електрички, серед пасажирів якої звичайні українці, дещо маргіналізовані, але схильні до філософських роздумів та з почуттям гумору. Слідуючи за кількома людьми та сім’ями з одного засмальцьованого вагона до іншого, зі станції на станцію, глядачі дізнавалися про їх  життя та про дилеми будівництва нової постреволюційної ідентичності. Цей фільм викликав відгук у глядачів, адже у кожного з присутніх на перегляді були свої історії пов’язані з приміськими електричками. Вони відшукували «символи часу», роздумували над тим, що змушує стареньких тягати на собі важкі торби. Врешті-решт задалися питанням, чи така вже й «жахлива» українська приміська електричка, якщо в інших країнах світу люди їздять на дахах вагонів.


Завдяки професійній модерації Андрія Кінаша (ГО «MART») обговорення фільму було невимушеним і дружнім.



вторник, 22 сентября 2020 г.

DOCUDAYS UA: В ПОУНБ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО ВІДБУВСЯ ПЕРЕГЛЯД ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ "ЗАРВАНИЦЯ"

 

21 вересня в ПОУНБ імені І. П. Котляревського  в рамках 17-го Мандрівного Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбувся перегляд фільму «Зарваниця», який створено українськими режисерами Яремою Мелащуком і Романом Хімеєм.

Ярема Малащук і Роман Хімей знанні як відеохудожники, режисери та оператори. Цьогоріч вони отримали премію PinchukArtCentre для молодих українських художників. А також дебютували у документалістиці фільмом «Зарваниця», який увійшов до конкурсу ДОКУ/УКРАЇНА кінофестивалю Docudays UA.

Їхні мистецькі роботи поєднують документальну та ігрову матерії, стираючи межу між вигадкою і реальністю. 

«Зарваниця» - фільм про чи не найбільш відомий релігійний символ Тенопільщини. Вважається, що це – місце, де в XIII столітті з’явилася Діва Марія.

Щороку тисячі паломників пішки долають важкий шлях крізь міста й села. Це історія про духовну подорож, про молитви протяжністю в десятки кілометрів.

Розповідаючи про свою кінематографічну роботу Ярема  Малащук сказав: «У «Зарваниці» зі сумішшю симпатії й відрази ми показуємо наш край. Ми там виросли, і ми спілкуємося з цими людьми. Вони нас оточували, формували наше бачення, ми на них дивилися, в інших вчилися і слухали їх. Ще на початку підготовки «Зарваниці» ми не мали на меті робити історію, яку рухають герої. Тобто події відбуваються, але я не можу сказати, що це фільм про конкретних людей. Він про людей, але не про конкретних».

Під час обговорення фільму глядачі висловлювали діаметрально протилежні думки. Декому сподобалися чудові пейзажі та зачарував незвичний для жителів центральної України місцевий діалект, а дехто зазначив, що фільму не завадило б трохи динаміки. А деякі сцени, зокрема ночівля паломників на кладовищі викликали бурхливе обговорення. Скільки людей – скільки й думок, головне, що фільм не залишив глядачів байдужими.





НЕСКОРЕНІ: ПАРТИЗАНСЬКИЙ ПОДВИГ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ (ДО ДНЯ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ)


 22 вересня у відділі абонемента відкрилася книжкова виставка «Нескорені: партизанський подвиг на теренах України». Книжкова експозиція присвячена Дню партизанської слави, який був встановлений указом Президента України у 2001 році і відзначається 22 вересня.

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога.

6,2 тис. партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдали відчутних ударів гітлерівським військам на окупованій території (за матеріалами сайту UNN).

Консультативну допомогу під час підготовки виставки надавав Олег Пустовгар, регіональний представник   Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській  області. Також пан Олег люб’язно надав презентацію, яку підготували співробітники УІНП Бутко Сергій Володимирович та Горобець Сергій Михайлович. 



Сподіваємося, що матеріали, які представлені на нашій виставці та презентація допоможуть краще зрозуміти особливості українського партизанського руху в часи Другої світової війни.

Книжкова виставка діє з 22 по 30 вересня.

среда, 16 сентября 2020 г.

РЕЄСТРУЙТЕСЯ НА ПЕРЕГЛЯД ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ "ЗАРВАНИЦЯ"

РЕЄСТРАЦІЯ


https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSev91-IP_CrSXTjGjlgwnLV6CBVYKsC4HhyzAtei7_16AlzKg/viewform

ПРОГРАМА ПОКАЗІВ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ФІЛЬМІВ В РАМКАХ 17-ГО МАНДРІВНОГО МІЖНАРОДНОГО ФЕСТИВАЛЮ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ DOCUDAYS UA В ПОЛТАВІ




 УВАГА! 
21 вересня о 18.00 в кімнаті 409 відбудеться показ фільму  режисерів Яреми Малащука і Романа Хімея  "Зарваниця" (тривалість 76 хвилин)

Щороку тисячі християн Західної України вирушають у пішу ходу до урочища Зарваниця. Поміж молитвами паломники діляться новинами, хваляться нажитим добром, фотографують каплиці, дають інтерв’ю, бачать чудеса. Бачать чудеса?