КНИЖОВІ СМАКОЛИКИ У ЧЕРВНІ: ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В РОМАНАХ: КНИЖКОВА ВИСТАВКА ONLINE

Людина володіє особливою історичною пам’яттю. 
Непереборно манить її до себе  земля, за яку помирали  предки. Світ улаштовано так, що в ньому нічого не зникає. Не згорають  спалені рукописи. Піднімаються з руїн зруйновані пам’ятники… Минуле – воно підходить до нас, бере за руку, його не можна піддати забуттю. Подих його завжди хвилює…

Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають цікаво, небайдуже та неупереджено. Саме так, як це роблять  українські автори романів, що увійшли до серії «Історія України в романах».

Пропонуємо Вам насолодитися цими книжковими смаколиками вже у червні.

84(4=УКР)6

I -19

Іваничук Роман Іванович. Мальви (Яничари) ; Орда : романи / Р. І. Іваничук. –  Київ : Таст-М ; Харків : Євроексперт, 2000. – 414 с. – (Історія України в романах).

Роман Іваничук – відомий український письменник, лауреат премії імені А. Головка і  Національної премії України імені Т. Г. Шевченка. У його творчому доробку близько п’ятнадцяти  історичних творів, якими письменник намагається заповнити білі плями в нашій історії. І він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а визначає багато проблем, які хвилюють наших сучасників. Перший історичний роман «Мальви» (1968 р.) приніс письменнику величезний успіх у читачів і шалену партійну критику. Він зображує події, які мало або і зовсім не були висвітлені в українській літературі.  У романі автор розповідає про історію життя української полонянки Марії та її дітей, котрі, як і мати, потрапляють у турецьку й татарську неволю. Повстання Богдана Хмельницького розбудило до життя затурканих басурманством юнаків і дівчину, яких автор символічно називає мальвами.

У романі «Орда» відтворені  події мазепинської доби в історії України – зруйнування гетьманської столиці Батурина. В романі переплітаються долі козака Мамая та ченця Єпіфанія, Мазепи, Мотрі, царя Петра, його фаворита Меньшикова та козаків, жителів Батурина…

84(4=УКР)6

І -19

Іваничук Роман Іванович. Журавлиний крик : роман / Р. І. Іваничук. – Харків : Фоліо, 2006. – 384 с.

Наступний роман видатного сучасного творця української історичної прози, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка, присвячений подіям, що відбувалися у переломні часи української історії. Остаточна ліквідація гетьманства, знищення Запорізької Січі, спроба гайдамаків під проводом Івана Гонти і Максима Залізняка відродити втрачену українську державність, утвердження Катерини II на престолі Московської імперії, розгром повстання Пугачова... На цьому історичному тлі діє головний герой роману — філософ Павло Любимський. Приємно відзначити, що в романі неодноразово згадується наш край: Полтава, Турбаї, Обухівка, Кибинці.

Цю книгу можна також прочитати  в елетроній бібліотеці "Укрліб".

84(4=УКР)6

Л 64

Литовченко Тимур Іванович. Фатальна помилка  : авантюрно-історичний роман / Т. І. Литовченко, О. О. Литовченко. – Харків : Факт, 2015.

Тимур Литовченко( нар.1963 р. у Києві) прийшов у літературу в 1984 р. Зараз він є автором та співавтором понад двох десятків книг та збірок прози, надрукованих в Україні та за кордоном, членом НСПУ та НСЖУ, лауреатом багатьох літературних премій та конкурсів. Його дружина – муза-натхненниця, а тепер і співавтор Олена Литовченко. У підлітковому віці вона писала вірші. У студентські роки створила низку фантастичних та любовних оповідань.

Роман «Фатальна помилка» присвячено 355 річниці Конотопської битви та трагічній загибелі полковника Юрія Немирича – мрійника, романтика, авантюриста, українського інтелектуала 17 століття, відомого благодійника, адепта європейського вибору. Адже ще 355 років тому Україна мала цілком реальний шанс стати справжньою, як для 17 століття, європейською державою – незалежною, міцною і прогресивною. Державою православною, але без несамовитої азійської дикості Московського царства, з модерновою системою управління – на відміну від Речі Посполитої, де сейм міг обрати слабкого безвільного короля і де час від часу наставали періоди безкоролів’я. Проте скористатися такою історичною можливістю не вдалося…

Один з найосвіченіших людей свого часу, Юрій Немирич був наділений рідкісною, як на ті часи, незалежністю суджень та воістину бунтарським характером. Немирич міг провести життя в розкоші та спокої, натомість на нього чекали різноманітні небезпечні випробування, яскраві враження, кохання, радощі й розчарування, великі досягнення й катастрофічні втрати, конфлікти з можновладцями, участь у кривавих битвах і виснажливих дипломатичних перемовинах…

Роман написаний насамперед для молодих українців, людей творчих і допитливих, які хочуть відчувати минувшину, немов живу реальність, а не переспівану чужинськими ідеологами. Юрій Немирич – людина, гідна назавжди залишитись в пам’яті нащадків.

Цю книгу можна також прочитати в бібліотеці "Rulitme".

Литовченко Тимур Іванович. Орлі, син Орлика : історичний роман / Т. І. Литовченко. –  Харків : Фоліо, 2012. – 284 с. – (Історія України в романах).

Ім’я гетьмана Пилипа Орлика загальновідоме: сподвижник Івана Мазепи, спадкоємець його слави, автор «Пактів й конституцій законів та вольностей Війська Запорізького …». Набагато менше сучасні українці знають про його сина Григорія Орлика, який був відомим політичним і військовим діячем доби французького короля Людовика XV, видатним дипломатом, організатором розгалуженої розвідувальної мережі, а також щирим прихильником ідеї відновлення козацької держави на українських теренах. Життя Григорія Орлі (саме під таким іменем гетьманич увійшов до світової історії) було сповнене небезпечних пригод, з яких він завжди виходив з честю. Григорій Орлик закінчив дуже престижний навчальний заклад Швеції – Лундемський університет, де вивчав латину, філософію, військову справу. Його улюбленими  авторами були Цицерон, Юлій Цезар, Еразм Роттердамський. Він добре фехтував, гарно малював, грав на лютні. Був знайомий з Вольтером, який подарував на весілля Орлику авторський примірник «Історії життя Карла 12» у червоній  шкіряній  оправі з родовим гербом Орлика. Як весільний подарунок Луїза-Єлена, дружина Григорія, купила чоловікові драгунський кінний полк, який дістав назву «Сині шведи короля».  У складі полку була сотня запорозьких козаків, якою командував запорожець Кирило, особистий охоронець і побратим Григорія Орлика. В романі багато захоплюючих сторінок як з описом військових баталій, так і з розповіддю про романтичне кохання Григорія та Олени.

84(4=УКР)6

М 93

Мушкетик Юрій Михайлович. Яса : роман / Ю. М. Мушкетик. – Харків : Фоліо.

Кн. 1: Розділи 1-17. – 2012. – 414 с. 

Кн. 2: Розділи 18-33. – 2012. – 416 с.

«Яса» – роман Юрія Мушкетика, відомого майстра сучасної української прози, лауреата Державної премії імені
 Т. Г. Шевченка, автора багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни:
«Жовтий цвіт кульбаби» (1985), «Яса» (1987), «Гетьманський  скарб» (1993), «На брата брат» (1994). 

В центрі роману «Яса» – історична постать кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні, заради неї,  щоб боротися з ворогами, він покинув  домівку. Заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. «А він виступив проти всіх вінценосців, проти Самойловича й Дорошенка й сам згорів у тій кип’ячці. Й через те не мав спокою ніде. Раніше, бувало, поривався душею до Бога, запитував,чому це інші народи можуть жити самі по собі, обробляють рідне поле, а його люд не може орати свого поля для себе. Одначе розради не мав, й стала йому єдиним опертям у житті шабля, вона одна давала відповідь певно, лише на неї звірявся. Та треба дуже багато шабель, і щоб рубали водно. Бо навіть тут, на Січі, є люди пронозливі та хитрі, користолюбиві й нишкові. Щоправда, їх небагато. На Січі нікуди заховатися й нема де заховати
крадене. Все тут на виду. І сакви, і зброя. І душа».  Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.

84(4=Укр)6

Ч-42

Чемерис Валентин Лукич. Фортеця на Борисфені : історичний роман / В. Л. Чемерис. – Київ : Український письменник, 1993. – 463 с.

Валентин Лукич Чемерис – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві 
«Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Ольвія», «Генерали імперії», «Ордер на любов», «Ярославна», «Рогнеда», «Трагедія гетьмана Мазепи» тощо.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Невеликому, але дуже важливому, який став предтечею Великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою, під час якої українці гідно боронили свою честь та землю від польської шляхти, і тільки зрада завадила їм перемогти. Але незабаром, за наказом гетьмана повсталої України Богдана Хмельницького, Кодацьку фортецю штурмом візьме ніжинський полковник Прокіп Шумейко, і запорозька залога назавжди стане на Борисфен, річці, званій в народі Ніпром, чи Дніпром.

Цю книгу можна також прочитати  в елетроній бібліотеці "Укрліб".

821(477)

Ч-42

Чемерис, Валентин Лукич.

Княгиня і хан : історичний роман / В. Л. Чемерис. – Харків : Фоліо, 2017. – 128 с. – (Історія України в романах).

«Княгиня і хан» – це один з останніх романів В. Чемериса, в якому автор пише про рязанську княгиню Євпраксію (хоча народжена вона в Умані і була дочкою удільного князя уманського Веслава) і хана Батия. Хан, дізнавшись про незвичайну вроду княгині та бажаючи принизити гідність князя, зажадав, щоб він привів дружину до його намету. Ображений князь Федір відмовився і був убитий за наказом Батия. Татари увірвалися в місто, жорстоко розправляючись з мешканцями. Живою мала зашитися лише княгиня Євпраксія – так повелів Батий… «До башти, де ховалася Євпраксія з маленьким сином Іваном, вже бігли татари, виконуючи наказ Батия. Упали під ударами двері, ось вже вони біжать вгору по східцях… Євпраксія, тримаючи сина на руках, через вікно зробила крок на карниз… Залишилась одна, остання мить її життя…».

Наразі, ми ознайомили вас лише з деякими романами серії «Історія України в романах». Всі вони зберігаються у  фонді віддлу абонемента. У художньому творі історична достовірність єднається з натхненим польотом фантазії, що властиво белетристиці. Тим не менш, автори не відходять від реальних фактів, які тільки можна відшукати в історичних документах описуваної епохи, а вже ґрунтуючись на останніх, намагаються відтворити складний духовний світ своїх героїв, логічно обґрунтувати кожен їхній вчинок, не приховуючи як чеснот, так і вад та слабкостей. Отак і виникають літературні портрети тих, хто гідний назавжди залишитись в пам’яті нащадків. Тож, якщо вас зацікавила література історичної тематики, щиро запрошуємо вас стати читачами відділу абонемента Полтавської ОУНБ імені І.П.Котляревського. Чекаємо на вас!