Виставка-персоналія «Його душа у слово перейшла»

                                                                    Я, сонцеві життя продавши

                                                                     За сто червінців божевілля,

                                                                      Захоплений поганин завжди,

                                                                      Поет  весняного похмілля,   

                                                                                                                                                                                                                                         Богдан-Ігор Антонич

     Західноукраїнська література в 30-ті роки ХХ століття збагатилась багатьма  новими іменами. Серед них ім’я Богдана-Ігоря Антонича.

      Це – талановитий український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач. Його твори – одна з найбільших вершин українського художнього слова, що розвивалась у руслі європейської поезії ХХ ст. і стала однією з її неповторних сторінок.

Богдан-Ігор Антонич – яскрава, оригінальна мистецька постать в українській літературі, поет-новатор, чия творча доля прекрасно засвідчує великий талант. Про цю визначну особистість  Дмитро Павличко сказав: «З вітром століть приходимо до поета й беремо його у вітер століть. Мине небагато часу, і в мисль про українську поезію ввійде ім’я закоханого в життя прочанина, творчість якого буде засвоєна його батьківщиною, тією «вічною землею, куди ведуть всі стежки і всі дороги».

         Драматичними були як особиста доля поета, так і доля його творчості. Активна творча діяльність Богдана-Ігоря Антонича тривала лише шість років, але за цей короткий час він пройшов шлях, що вимірюється десятиліттями, а його образи, мотиви, ідеї і сьогодні чарують читача. Життя його було коротким і трагічним, як падіння зірки, але світло її залишиться в безлічі душ, спраглих до поезії й правди, – так написав про Богдана-Ігоря Антонича болгарський письменник І. Давидков.

        Він є автором збірок поезій «Зелена Євангелія», «Знак лева», «Вибране», «Три перстені», незакінчений роман «На другому березі», лібретто до опери «Довбуш». Першою книгою Антонича стала збірка поезій «Привітання життя».

Він  багато не встиг, не написав того, що збирався написати, його ім’я після смерті було забуте на довгі роки. І все ж таки справжня Поезія, незважаючи на будь-які перепони, знайде шлях до читача.

        5 жовтня ми будемо відзначати 115 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича. З нагоди цієї дати провідна бібліотекарка відділу абонемента  Валентина Скрипник  підготувала книжкову виставку-персоналію «Його душа у слово перейшла».

         На експозиції представлено твори поета,  літературознавчі статті та  монографії, що розповідають про життя і діяльність митця. 

          Виставка буде діяти з 2 по 17 жовтня 2024 року.