понеділок, 23 березня 2020 р.

МУЛЬТИМЕДІЙНА ВИСТАВКА-ЗАСТЕРЕЖЕННЯ "ТУБЕРКУЛЬОЗ - ХВОРОБА ВІКУ"

Доброго дня, шановні читачі нашого блогу! 

24 березня у світі відзначають День боротьби з туберкульозом. Виставка-застереження "Туберкульоз - хвороба віку" мала б діяти у реальному вимірі з 23 по 31 березня 2020 року. Але життя вносить свої корективи, у зв'язку з карантином наша робота  перемістилася у віртуальний простір, тому на  нашій виставці-застереженні представлені не тільки  документи з фонду відділу абонемента, але й онлайн-джерела, які можна прочитати не чекаючи закінчення карантину. Звичайно, на фоні пандемії COVID 19, ця інформація може видатися неактуальною, але туберкульоз живе поруч з нами тисячі років, тому будьмо уважними до власного здоров'я.
З найкращим побажаннями, дружна команда відділу абонемента.

З ІСТОРІЇ БОРОТЬБИ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ


На думку вчених, мікобактерії туберкульозу існували задовго до появи на Землі людини. Такий висновок допомогла зробити морська рептилія віком 245 мільйонів років, скелет якої знайшли в Польщі, – її кістки були уражені туберкульозом.
Як же цей древній мікроб, який відкрив 24 березня 1882 року німецький мікробіолог Річард Кох, став одним із головних ворогів людства і чи видно кінець цієї війни?
Як не пропустити запалення легенів у дитини
Туберкульоз оповитий безліччю міфів і легенд: від сухот, від яких так романтично вмирали у вікторіанську епоху (пам'ятаєте вислів «сухотний блиск в очах» ?), до хвороби безпритульних і маргіналів у наш час.
Туберкульоз був оповитий таким флером романтизму, що Чарлз Байрон мріяв померти від сухот.
Людство протягом усієї своєї історії боролося з цією підступною хворобою.
За свідченнями археологів, кістки мумій Стародавнього Єгипту були вражені туберкульозом. Швидше за все, паличка Коха перебралася до європейців від домашніх тварин, з якими людина з доісторичних часів жила пліч-о-пліч. Через природний відбір у європейській популяції виробився імунітет до туберкульозу – всього лише 10% інфікованих захворюють.
Але епоха великих географічних відкриттів стала справжнім ренесансом для палички Коха. Разом із першовідкривачами туберкульоз поширився в Північну й Південну Америки, де почав свій «переможний» хід. У своїй книжці «Рушниці, мікроби і сталь»американський письменник Джаред Даймонд припускає, що саме мікроби вбили більшу частину корінного населення обох Америк, а конкістадори довершили їхню брудну справу. Серед лідерів – збудники віспи, туберкульозу і холери. Навіть зараз деякі дослідники вважають, що високий рівень захворюваності на туберкульоз у Латинській Америці пов'язаний саме з відсутністю імунітету у населення на генетичному рівні. Хоча з застереженням, що часто велику роль грає і рівень життя в країні та розвиток медичного обслуговування.
Але наука не стоїть на місці, і вчені були на передовій лінії боротьби з туберкульозом. Відкриття пеніциліну дало надію на швидку перемогу над всіма інфекційними захворюваннями. На жаль, на паличку Коха він не діяв. Але в 1940-х роках мікробіолог Зельман Ваксман виявив, що виділений ним з грибів антибіотик стрептоміцин діє на бактерії, при цьому не має сильних побічних ефектів. Незабаром було оголошено про найновіші відкриття – ліки від туберкульозу, які американська фармацевтична компанія одразу запустила в масове виробництво. Ваксман отримав Нобелівську премію 1952 року і придумав поняття «антибіотик». Але навіть стрептоміцин не допоміг письменникові Джорджу Орвеллу, який помер 1950 рокувід туберкульозу, всього за півроку після виходу своєї знаменитої книжки «1984».
У 1960-ті роки французькими вченими був відкритий антибіотик рифампіцин, який з успіхом використовують від туберкульозу досі. Але, на жаль, навіть це відкриття не стало переламним моментом: Всесвітня організація охорони здоров'я, як і раніше, вважає, що в світі епідемія туберкульозу, який входить в десятку причин смерті у світі.
ВООЗ закликає всі уряди нарешті звернути увагу на проблему, об'єднати свої зусилля і покінчити з паличкою Коха, щоб вона так само канула в лету, як це зробили до неї чума, віспа та холера. [Абрамовська Христина. Паличка Коха VS Людство: чи вб’є нас туберкульоз. ТСН : веб-сайт. URLlhttps://tsn.ua/lady/zdorovye/aktualnaya-tema/palichka-koha-vs-lyudstvo-chi-vb-ye-nas-tuberkuloz-1313811.html (дата звернення 23.03.2020)].

ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРУЛЬОЗУ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ФАХФІВЦІВ
(онлайн-публікації та друковані видання з фонду відділу абонемента)

10 міфів про туберкульоз. Міністерство охорони здоров’я : офіційний веб-сайт. URL:
https://moz.gov.ua/article/health/10-mifiv-pro-tuberkuloz (дата звернення 23.03.2020).

Богатиренко Олександр. Особливості сучасного туберкульозу. КНП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради : веб-сайт. URL: http://pcrl.pl.ua/?p=232 ( дата звернення 23.03.2020).


Кужко Михаил Михайлович. Туберкулез излечим! : только надо вовремя обращаться к врачам / М. М. Кужко ; спрашивал С. Николаев // Аргументы и факты. Здоровье. – 2019. –5–11 февр. (№ 6). – С. 3. ; Pressreader : веб-сайт. URL: https://www.pressreader.com/ukraine/argumenty-i-fakty-zdorovie/20190207/281552292106633  (дата звернення 23.03.2020). 

Кужко Михайло Михайлович доктор медичних  наук, професор, провідний науковий співробітник Національного інституту фізіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського.



Мельник В. М. Туберкульоз: шляхи зараження і запобігання. Національний інститут фізіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського : веб-сайт. URL: http://www.ifp.kiev.ua/doc/people/tubzar.htm (дата звернення 23.03.2020).

Мельник Василь Михайлович лауреат Державної премії України, лауреат премії імені Яновського НАН України, доктор медичних наук, професор.






55.4я73
П 32
Пилипчук Микола Степанович. Фтизіатрія : підручник для студентів вузів [Текст] / М. С. Пилипчук, В. І. Петренко. - 2-е вид., перерод. та доп. - Київ : Вища школа, 1998. – 255 с. – ISBN 5-11-004685-9 : 5.00 грн., 5.50 грн.

є 1 примірник у фонді відділу абонемента






55.4
Ф 47
Фещенко Юрій Іванович.Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу [Текст] / Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник. Київ : Здоров'я, 2002. 902 с. 2500 экз. – ISBN 5-311-012943 : 35.46 грн.

є 1 примірник у фонді відділу абонемента

Фещенко Юрій Іванович академік Національної академії медичних наук України, обраний 08.04.1997 р. за спеціальністю "пульмонологія і фтизіатрія",  доктор медичних наук (1988), професор (1990), Заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997), премії імені Ф.Г. Яновського Національної Академії Наук України (2000), директор ДУ "Національний інститут фтізіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України" (з 1991), повний кавалер ордена “За заслуги”, завідувач кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (з 2009).



Фещенко Ю. І. Сучасні проблеми вивчення проблем туберкульозу / Фещенко Ю. І. // Український пульманологічнй журнал. – 2019.  № 1.  С. 8-24.  URL:  http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/upj/19/pdf19-1/8.pdf (дата звернення 23.03.2020).

Фещенко Юрій Іванович академік Національної академії медичних наук України, обраний 08.04.1997 р. за спеціальністю "пульмонологія і фтизіатрія",  доктор медичних наук (1988), професор (1990), Заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997), премії імені Ф.Г. Яновського Національної Академії Наук України (2000), директор ДУ "Національний інститут фтізіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України" (з 1991), повний кавалер ордена “За заслуги”, завідувач кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (з 2009).


ТУБЕРКУЛЬОЗ: ЗНАЙ СТЕРЕЖИСЯ, НЕ БІЙСЯ
(відеоматеріали)

Фільм "Туберкульоз. Навчальний фільм для лікарів загальної практики - сімейної медицини" створено за підтримки американського народу, наданої у рамках проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Посилення контролю за туберкульозом в Україні". 



Немає коментарів:

Дописати коментар