понедельник, 27 апреля 2020 г.

НАШ ЗЕМЛЯК - ЛЕОНІД БРАЗОВ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ОНЛАЙН

У квітні минає 13 років від дня смерті відомого українського письменника, талановитого полтавця  Леоніда Петровича Бразова.
Ім’я Леоніда Бразова добре відоме полтавцям. Письменник, публіцист, журналіст. Він був представником радянської епохи, що яка минула і яку нині слід осмислити по-новому. Леонід Бразов прожив важке життя, зазнав поневірянь разом зі своїм народом, та ніколи не здавався.
Доля кожної творчої особистості неповторна і водночас має багато спільного з долями інших людей одного покоління. Леонід Бразов прийшов у велику літературу разом з багатьма своїми бойовими побратимами, яким випало важке випробування пеклом минулої війни.
Народився Леонід Петрович 9 листопада 1916 року в селі Велике Ладижине Машівського району в сім'ї селянина Михайла Сидоровича Дудченка і його дружини Софії Купріянівни. З діда-прадіда родина вирощувала хліб і була щаслива з того. Та Леонідове дитинство виявилося скупим на ласку і багатим на суворі життєві іспити. Коли йому ледве виповнилося три роки, батько помер від тифу, а мати, забравши двох синів, переїхала до брата в Полтаву.
Свою першу книжку "Вірне серце" Л. Бразов написав під враженням пережитого на війні і опублікував у 1961 році. Її тепло зустріли і читачі, і критика. Успіх спонукав до нових творчих пошуків, прагнулося глибше зануритися у суть людських взаємин, порушити актуальні філософські, етичні проблеми.
Відтоді з-під пера письменника вийшло ще дев’ятнадцять книг прозових творів, серед них "На початку шляху", "Третя зустріч", "Перший гарт", "Вікна навстіж", "Фортеця" та інші.
Творча палітра письменника виявилася широкою і різноманітною як за жанровими ознаками, так і за тематикою, образами, інтонаціями. Митцеві було притаманне вміння говорити про земне високими і водночас простими словами. Чимало його творів написані на матеріалі подій, в яких автор брав безпосередню участь.
Героями романів, повістей, оповідань, п'єс Л. Бразова були люди різних професій, характерів і доль, але всіх їх об'єднує спільне покликання - творити добро на рідній землі. Письменник був закоханий у рідну Полтаву, яку описав у своїх численних творах під іменем Прослави.
Будучи відомим літератором, членом Спілки письменників (з 1965 року), Л. П. Бразов залишався у ставленні до людей вкрай чуйною і скромною людиною. Він підтримував дружні стосунки з такими визначними діячами українського красного письменства, як Павло Усенко, Іван Цюпа, Олександр Ковінька, допомагав мудрою порадою творчій молоді, серед якої були Тарас Нікітін, Михайло Казидуб, Іван Гальчук, Лариса Хоролець та інші.
Неможливо осягнути всі грані таланту великого майстра. Вірші, повісті, романи, оповідання, нариси… А є ще й драматичні твори, й великий масив публіцистики, яку треба піднімати із газетного пилу…Крім цих роздумів про творчість письменника, є й наукові розвідки про Леоніда Бразова. На честь нього в Полтаві традиційно відбуваються конференції, видаються збірники наукових праць. Але про нього завжди є що сказати, завжди знаходяться нерозгадані сторінки його спадщини.
Пройшло вже чимало років від смерті митця, але слово його лине , як світло далекої зірки, до нащадків. Слово митця, сповнене світлих і теплих почуттів, нагадує про невмирущі цінності, без яких не може жити ні суспільство, ні людина. Слово Леоніда Бразова потрібне нам сьогодні, бо воно увібрало в себе долі багатьох поколінь і часів. Воно живе, і життя його триває…А це є тим вагомим критерієм, що робить літературу живою класикою.
У 2007 рокці було засновано  Полтавську  обласну премію імені Леоніда Бразова. Вона присуджується за досягнення в галузі сучасної української літератури. Здійснює вручення премії імені Леоніда Бразова на урочистостях в День української писемності і мови голова обласної ради.
Підготовлений нами огляд літеатури озповість про найцікавіші твори Леоніда Бразова, які зберігаються у фонді відділу абонемента ПОУНБ імені І. П. Котляревського


84(4УКР-4ПОЛ)6
Б 87
Бразов, Леонід Петрович. Вибране [Текст] : в 10 т. / Л. П. Бразов.  Полтава : АСМІ.  2011.

Десятитомне видання творів відомого українського письменника Леоніда Бразова містить оповідання, повісті, романи, п’єси, переклади письменника, його публіцистику ( нариси, статті, рецензії ). Воно охоплює період від його перших публікацій у фронтових газетах до останніх творів.
Саме в першому томі видання зібрана мала проза Леоніда Бразова (оповідання, нариси, статті, рецензії ) насичена болючими питаннями доби. У них ми чуємо відгомін  не тільки далеких днів і подій, а й те, чим жили й дихали серця мільйонів людей , котрі опинилися на перехрестях радянської історії . Важко Їм було, не всі лишилися людьми в страшних випробуваннях, але були й такі, що зберегли в собі совість, людяність, патріотизм.
Проза Леоніда Бразова – це та література, яка сподобається кожному і яку можна схарактеризувати як «література для душі».


83.3(4УКР-4ПОЛ)6-8
Б. 87
Батько  : [Життя і творчість Леоніда Бразова] / ред. Л. Л. Безобразова.  Полтава : АСМІ, 2006.  407 с. 

Книга містить дослідження окремих сторінок біографії письменника Леоніда Бразова, розвідка істориків, філософів, педагогів, літературознавців, мовознавців, присвячених його творчості, спогади фронтових побратимів, письменників, громадських діячів, журналістів, простих людей, з якими перетикалися його життєві дороги; бібліографію творів Леоніда Бразова і публікацій про нього, велику кількість фотографій.


83.3(4УКР-4ПОЛ)6-8
В 87

Втеча заради життя  / уклад. Л. Л. Безобразова. - Полтава: Техсервіс, 2010. - 366 с. 
Ця книга містить повість  «Втеча з- під слідства», в якій висвітлюються події 1938-1939 років, коли безпідставно було репресовано мільйони представників різних верств радянського суспільства. Гостросюжетна повість базується на автобіографічних фактах з життя Леоніда Петровича.  Також книга місить  наукові розвідки істориків, літературознавців, лінгвіністів,  учених іншого фаху, предметом дослідження яких є повість «Втеча з-під слідства».
У повісті  згадуються:   голодомор 1932-1933 років, українська, історія, зокрема козацтво, українська культура, українські пісні, стан української мови, - все те, чим ми переймаємося зараз. Повість має біографічний характер. Головні герої Петро Цебрій і Леонід Безобразов пройшли через лещата сталінського слідства. Попереду в обох була війна.


84(2=УКР) 7КР
Б 87
Бразов, Леонід Петрович. Розсіяне світло  : повісті / Л. П. Бразов.  Харків : Прапор, 1989.  279 с. 

Герой повісті «Розсіяне світло» Артем Баклан після служби в армії працює в друкарні. В життєвих колізіях гартується його характер. Здатність уявляти людей, яких ніколи не бачив, допомагає Артему Баклану не тільки намалювати портрет свого батька, який загинув на війні  до його народження, але й виявити карного злочинця у протистоянні із жадібним і жорстоким грабіжником. У головного героя цієї повісті мовчазний характер, чоловіча внутрішня сила підтверджується  гідністю і порядністю поведінки, бажанням захистити слабшого.  Читач зустрінеться з героями повістей « За домашніми обставинами» і «Залишитись собою». В яких автор піднімає важливі морально-етичні проблеми. Праця сучасників, їхні помисли, громадська позиція – головний зміст нової книги Леоніда Бразова.



84(4УКР-4ПОЛ)6
Б 87

Бразов, Леонід Петрович. Сніжинки не тануть  : зібрання творів / Л. П. Бразов.  Полтава : АСМІ, 2014.  28 с. 

В цій книзі представлені оповідання малої прози Леоніда Бразова різних років  і змісту від воєнно-патріотичних  до побутових, об’єднаних гуманістичним ставленням до життя, вдосконаленим високою письменницькою майстерністю.
Маленькі оповідання Леоніда Бразова про війну насичені великим філософським змістом. Війна в зображенні Леоніда Бразова – це не тільки фізичне , а ще й духовне випробування. Письменника завжди цікавило питання: чи залишиться людина собою в жахливих обставинах?  Ці роздуми втілені в оповіданнях «Синя хусточка» та «Старий машиніст».


83.3(4УКР-4ПОЛ)6-8

Т 17
Тамрі: життя серед людей [Текст] / уклад. Л. Л. Безобразова. - Полтава : Оріяна, 2007.  96 с.  (Література рідного краю).

Повість «Тамрі» присвячено вирішенню загально-людських і «вічних» проблем. У центрі уваги доля колишнього учасника боснійських подій, якого зла доля дістала вже дома: зґвалтовано його маленьку доньку, дружина не витримала горя, пішла в монастир і там померла. Життя іде далі. Злочин і кара, вірність і зрада, ось проблеми, які постають перед Артемом Вітренко. Вирішувати їх допомагає Доберман Тамрі,  демонструючи високі зразки відданості та вірності.

84(4УКР-4ПОЛ)6
Б 87
Бразов Леонід Петрович. Фортеця  : повість / Л. П. Бразов.  Полтава : АСМI, 2009.  184 с. 

У книзі йдеться про оборону Полтави від шведських нападників навесні 1709 року, що передувала славнозвісній Полтавській битві. Мешканців міста мобілізували рити окопи, зміцнювати земляні вали, підвозити дерево з лісу... Розкрити психологію цих людей допомагає безліч деталей. Майстер слова звертає увагу на міміку, жести. Тому такими переконливими є образи головних героїв — Онисі і Гриця.
Йдучи сьогодні Першотравневим проспектом, ми не задумуємося про те, що саме на цій ділянці Полтави 300 років тому відбулися найзапекліші бої. А Леонід Бразов детально виписав елементи фортифікації. Зі знанням описує він і популярні в ті часи ремесла.
Матеріал для написання «Фортеці» Леонід Бразов збирав, починаючи з 1969 року. В основі історико-пригодницької повісті — джерельна вивіреність. В його робочому столі зберігалися виписки, власноручні креслення, газетні вирізки, словничок рідко вживаних слів. Окрема сторінка була присвячена ремеслам. Леонід Петрович вивчав навіть технологію виробництв — шевську справу, фарбування, виготовлення ліхтарів, якими часто освітлювалися полтавські вулиці, ювелірних виробів тощо. Цікавився, якими були ціни на найуживаніші товари на тодішньому базарі. Бразов дуже уважним був до релігійних свят, знав, коли початок, коли кінець постів. Згадує він у своїй повісті, зокрема, Пилипівський піст. 
Дуже цікавими є дослідження Леоніда Бразова, які стосуються природи Полтавщини. Навряд чи сьогодні комусь із нас загрожує зустріч на околицях міста з ведмедем, а герої «Фортеці» наткнулися на хижого звіра! І це не вигадка — ведмеді справді жили тоді в полтавських лісах. Водилися й куниці, тетереви, зустрічалися горностаї. Бразов мав копію історичного документу, що стосувався тваринного й рослинного світу нашого краю. Леонід Петрович дізнався й скільки одержували офіцери на службі в гарнізоні. Дуже достовірні створені ним образи представників різних станів. 
Тож повість «Фортеця» — чудовий синтез історичного й авторського, літературного. Твір історичний і художній. І герої у Бразова є й реальні, й вигадані. 

Леонід Бразов змалював військових крупними художницькими мазками, а головні, рідні йому душею молоді серця — Гриця й Онисю — показав у розвитку.


Шановні читачі! Запрошуємо Вас відвідати відділ абонемента  Полтавської обласної наукової бібліотеки  імені І.П.Котляревського після карантину і прочитати ці книги.

Комментариев нет:

Отправка комментария