Ярема Малащук і Роман Хімей
знанні як відеохудожники, режисери та оператори. Цьогоріч вони отримали премію
PinchukArtCentre для молодих українських художників. А також дебютували у
документалістиці фільмом «Зарваниця», який увійшов до конкурсу ДОКУ/УКРАЇНА
кінофестивалю Docudays UA.
Їхні мистецькі роботи поєднують
документальну та ігрову матерії, стираючи межу між вигадкою і реальністю.
«Зарваниця» - фільм про чи не
найбільш відомий релігійний символ Тенопільщини. Вважається, що це – місце, де
в XIII столітті з’явилася Діва Марія.
Щороку тисячі паломників пішки
долають важкий шлях крізь міста й села. Це історія про духовну подорож, про
молитви протяжністю в десятки кілометрів.
Розповідаючи про свою
кінематографічну роботу Ярема Малащук
сказав: «У «Зарваниці» зі сумішшю симпатії й відрази ми показуємо наш край. Ми
там виросли, і ми спілкуємося з цими людьми. Вони нас оточували, формували наше
бачення, ми на них дивилися, в інших вчилися і слухали їх. Ще на початку
підготовки «Зарваниці» ми не мали на меті робити історію, яку рухають герої.
Тобто події відбуваються, але я не можу сказати, що це фільм про конкретних
людей. Він про людей, але не про конкретних».
Під час обговорення фільму глядачі висловлювали діаметрально протилежні думки. Декому сподобалися чудові пейзажі та зачарував незвичний для жителів центральної України місцевий діалект, а дехто зазначив, що фільму не завадило б трохи динаміки. А деякі сцени, зокрема ночівля паломників на кладовищі викликали бурхливе обговорення. Скільки людей – скільки й думок, головне, що фільм не залишив глядачів байдужими.
Немає коментарів:
Дописати коментар